ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР УПАКОВКА

24 грудня 1996 р. представники 20 пакувальних підприємств України зібралися, щоб заснувати громадське об’єднання – Клуб пакувальників. Розробили та прийняли меморандум, статут, програму та принципи діяльності Клубу, серед яких головними визначили демократичність, об’єктивність, компетентність і гуманність.

Серед цих підприємств були Гостомельський склозавод (кер. Павло Рибицький), Київський завод полімерних матеріалів (кер. Віктор Сафонов), АТ «Київський КПК» (кер. Володимир Превер), які й на сьогодні є членами Клубу. До першої Керівної ради Клубу пакувальників увійшли Олексій Гонський (СП «Фасма»), Дмитро Єрошок (АТ «Укрконтракт»), Валерій Кривошей (ВНДІХімпроект), Павло Рибицький (Гостомельський склозавод) та Валерій Христенко (Держхарчопром). Президентом Клубу пакувальників обрали Валерія Кривошея.

 

Перші кроки
У перший рік Клуб пакувальників концентрував свою роботу на засіданнях-зустрічах на підприємствах – членах Клубу, де розглядали актуальні проблеми із життя пакувальників. Перше засідання відбулося в компанії «Тетра Пак» (19 березня 1997 р.). На ньому директор «Тетра Пака» Дітер Рудель розповів про особливості упаковки для молочних продуктів, яка тільки почала впроваджуватися на українському ринку (рис. 1). А вже через місяць (25 квітня 1997 р.) членів Клубу приймав Гостомельський склозавод. Його директор Павло Рибицький показав виробництво, розповів про життя та проблеми колективу. Там же обговорили та затвердили емблему Клубу, яку розробили харківські дизайнери. Наступною була зустріч виробників пакувального обладнання, яка відбулася 3 липня 1997 р. в інституті ВНДІХімпроект (рис. 2). Представники 15 українських компаній обговорили проблеми виробництва та продажу пакувального обладнання. Минуло три тижні – і знову зустріч членів Клубу (24 липня 1997 р.), цього разу в Обухові на Київському КПК (рис. 3), на якій за участі директора комбінату Володимира Превера обговорили шляхи вирішення загальних для всіх завдань.

 

Рис. 1. Виступає Дітер Рудель 

 

Рис. 2. Круглий стіл виробників пакувального обладнання (3 липня 1997 р.)

 

Рис. 3. Засідання Клубу пакувальників на Київському КПК (24 липня 1997 р.) 

 

 

Подальші шляхи
Після ейфорії перших заходів Клубу настав час осмислення подальшої ходи. Корисним став обмін досвідом із Клубом львівських поліграфістів, який був заснований ще в 1817 р., з асоціацією «Скло України» та її президентом Дмитром Олійником. Після тривалих обговорень на одному із чергових засідань Клубу його роботу систематизували та запропонували такі напрями:

• інформаційне сприяння членам Клубу в просуванні їх продукції на ринках України та інших країн;
• видання спеціальної літератури й журналу «Упаковка»;
• проведення конференцій, семінарів, круглих столів, ділових зустрічей, конкурсів;
• маркетингові дослідження пакувальних ринків і консультаційні послуги;
• підготовка, перепідготовка та стажування фахівців в Україні та за кордоном;
• міжнародне співробітництво.

 

Важливим кроком у подальшій діяльності Клубу пакувальників стала участь його делегації в складі Олександра Галкіна, голови правління Заводу полімерних матеріалів, та Валерія Кривошея, президента Клубу, в засіданні Всесвітньої організації пакувальників (WPO) у Мехіко 18–20 квітня 1998 р. (рис. 4). Там же одноголосним рішенням Клуб був прийнятий членом WPO від України.

 

Рис. 4. На засіданні WPO у Мехіко (18–20 квітня 1998 р.)

 

Інформаційні видання Клубу
Інформаційна діяльність Клубу пакувальників – це своєрідна комунікація його членів із новими знаннями про упаковку у всіх її аспектах. З іншого боку, однією з основних функцій упаковки є її інформативність, яка також є важливим способом спілкування виробників та споживачів продукції в упаковці.

 

Відомо, що найкращим способом інформативної комунікації є друковані, а сьогодні й електронні періодичні видання. Для Клубу таким став часопис «Упаковка», перший номер якого побачив світ 28 вересня 1996 р. (рис. 5). Із того часу вийшло 146 номерів журналу, в яких було надруковано 2879 статей різноманітної пакувальної тематики.

 

Рис. 5. Обкладинки журналу «Упаковка» (№1, 1996 та №146, 2022)

 

Головним і дуже важливим надбанням журналу є його авторський колектив, редакційна колегія журналу та його редакція. Авторами першого номера журналу були 15 фахівців. Відтоді авторський колектив збільшився в 72 рази і на сьогодні складає 1077 авторів. Серед них 76 докторів наук, 184 кандидати наук. 120 авторів є фахівцями з-за кордону (з 23 країн із трьох континентів).

 

 

У різні роки членами редакційної колегії журналу були 52 відомих у пакувальному світі фахівці. На жаль, дехто з них уже не з нами. Вражає науковий склад колегії: у різний час це були вісім кандидатів наук, 27 докторів наук, у тому числі науковці з Болгарії, Польщі, Туреччини та Швеції.

 

Безумовно, за 25 років не раз змінювався склад редакції журналу, проте його завжди вирізняли фахівці високої кваліфікації. Сьогодні рівень журналу підтримують та примножують майстри своєї справи літературний редактор Ірина Середа та дизайнер Наталія Кругляк.

 

Із першого року роботи редколегії журналу стало відчутно, що українська книжкова пакувальна полиця майже порожня. І редколегія вже в 1998 р. затвердила, а редакція підготувала до друку перше видання – «Ориентированные полипропиленовые пленки» за авторством Павла Замотаєва, д.х.н. (рис. 6).

 

Рис. 6. Обкладинки книг «Ориентированные полипропиленовые пленки»

(1998 р., авт. П.В. Замотаєв) та «Полімерна упаковка» (2021 р., авт. В.Л. Шредер, В.М. Кривошей, Н.В. Кулик)

 

Відтоді редакція підготувала та надрукувала 114 видань загальним накладом 73225 примірників (табл. 1). Серед них 14 книг, 34 каталоги, 48 збірників тез і доповідей на конференціях, 18 газет.

 

 

Таблиця 1.

 

Інформаційні зібрання

Ніхто ще не заперечував, що, як його сьогодні називають, спілкування в режимі офлайн є найбільш результативним та корисним. За 25 років Клуб пакувальників розробив, впровадив та вдосконалив цілісну систему інформаційних заходів, які охоплюють фахівців різної підготовки: від студентів, які тільки вивчають ази пакувальної справи, до відомих в Україні та за її межами спеціалістів, які представляють потужні пакувальні компанії, наукові центри та університети.

 

Почавши з регулярних засідань, Клуб уже в травні 1997 р. разом з партнерами організував та провів в Алушті конференцію «Упаковка від дизайну до утилізації» (рис. 7). Вона стала прообразом алуштинських конференцій «Пакувальна індустрія», які через 10 років від тієї першої стали щороку проводитися в різних містах України (Алушта, Київ, Львів, Одеса). Із того часу відбулося 15 конференцій, на яких 958 їх учасників прослухали та обговорили 176 доповідей із різних питань пакування (рис. 8).

 

Рис. 7. У залі конференції «Упаковка від дизайну до утилізації» (Алушта, травень 1997 р.)

 

а)   

 

б)  

Рис. 8. Учасники 1-ї (а) та 15-ї (б) конференцій «Пакувальна індустрія» 

 

А загалом за 25 років Клуб пакувальників організував і провів 124 різноманітних інформаційних заходи, учасниками яких стали 12097 фахівців, які заслухали та обговорили 1342 доповіді (табл. 2).

 

 

Таблиця 2.

Українські упаковки та етикетки

Інформація про перший в Україні конкурс «Українська зірка упаковки», який відбувся в 1999 р., в журналі «Упаковка» (1999 р., № 2, с. 11) починалася словами «От ми і дочекалися…». Щоб перша спроба проведення конкурсу стала вдалою, організатори, а це були Клуб пакувальників та журнал «Упаковка», розглянули багато пропозицій – від назви та емблеми конкурсу до номінацій та складу журі. Перший конкурс зібрав 87 зразків упаковки від 27 підприємств з 11 міст України. До журі першого курсу увійшли дизайнери Олег Векленко, Олександр Маторін, на той час голова Союзу дизайнерів України, Ганна Пустоварова, Віталій Шостя, представники промислових компаній Олексій Гонський, Павло Замотаєв, наукових установ та університетів Олександр Гавва, Валерій Шредер, Степан Ярема та інші (рис. 9). А загалом у 23 конкурсах членами журі були 47 українських фахівців пакувальної справи. Переможцями того першого конкурсу стали 10 українських компаній (рис. 10).

 

Рис. 9. Журі першого конкурсу «Українська зірка упаковки» (березень 1999 р.) 

 

а)    б)

Рис. 10. Переможці 1-го (а) та 23-го (б) конкурсів «Українська зірка упаковки» 

 

Конкурс постійно розвивався. У ньому почали брати участь розробники етикеток і студенти. У 2000 р. в межах номінації «Етикетка» в конкурсі взяли участь шість компаній, які представили 52 зразки етикетки. Взяли участь у конкурсі і студенти чотирьох вишів України, а О. Батенко та Г. Репринцева з НАОМА та І. Кірзик з ХХПІ стали переможцями. Згодом, із 2005 р., стали проводитися окремі конкурси «Українська етикетка» та «Упаковка майбутнього». А загалом у всіх конкурсах за 1999–2021 рр. взяли участь 1436 зразків упаковки від 227 компаній із 49 міст України, 421 зразок етикетки від 60 компаній із 17 міст та 903 студентські розробки упаковки та етикетки від 21 академії та університету з дев’яти міст України. Вражає географія учасників конкурсів (рис. 11). І хоча більшість учасників всіх трьох конкурсів представляють місто Київ, столицю України, інші репрезентують майже всі регіони України (крім двох областей), зокрема й Автономну Республіку Крим. Це свідчить про розгорнутий розвиток пакування по всій території України з півночі на південь та зі сходу на захід. Ще варто вказати українські компанії, які отримали найбільше перемог у конкурсі «Українська зірка упаковки» (табл. 3).

 

Рис. 11. Географія учасників конкурсів «Українська зірка упаковки», «Українська етикетка» та «Упаковка майбутнього»

 

Таблиця 3.

Компанії – переможці конкурсу «Українська зірка упаковки»

У конкурсі «Українська етикетка» варто відмітити компанію «Прем’єр Груп» зі Львова, 167 етикеток якої взяли участь у восьми конкурсах. 12 із них отримували нагороди. В конкурсі «Упаковка майбутнього» всіх перевершили студенти Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Вони взяли участь у всіх конкурсах, надіславши 167 зразків упаковки. Вихованці проф. Віталія Шості отримали 49 нагород.

 

Клуб навчає кадри
До середини 1990-х рр. в Україні не було жодного інституту, в якому готували б фахівців для пакувальних виробництв. Сьогодні таких понад два десятки. Першим став Національний університет харчових технологій, який ще в 1993 р. прийняв абітурієнтів на спеціальність «Машини та технології пакування». Клуб пакувальників із першого року свого створення активно включився в роботу з університетами та інститутами. За його ініціативи в інституті ВНДІХімпроект було створено філіал кафедри «Технічна механіка та пакувальна техніка» НУХТ, який пропрацював 10 років. Було реалізовано кілька шкільних проєктів, і серед них конкурс «До кращого життя через кращу упаковку», які привернули увагу школярів до нової професії. Випущено 27 номерів журналу «Університет», у яких було надруковано 160 статей. Їх авторами стали 51 студент, 24 аспіранти, викладачі та випускники вишів. У 18 номерах журналу «Упаковка» у розділі «Практика» протягом трьох років було надруковано 114 навчальних статей.

 

Клуб пакувальників разом з Міністерством освіти та науки України заснував конкурс «Золотий каштан» на кращу студентську наукову роботу, в якому від його початку взяли участь 1221 студент. A 396 переможців конкурсу доповіли про свої роботи на 22 студентських конференціях (рис. 13). Аспіранти та магістри українських університетів взяли участь у 21 конференції Клубу «Новітні технології пакування», зробивши на них 366 доповідей. Немає сумніву, що всі ці та інші навчальні проєкти Клубу додали до підвищення кваліфікації фахівців пакувальної справи в Україні.

 

Рис. 13. Переможці конкурсу «Золотий каштан» (2019 р.)

 

Клуб у пакувальному світі

Ставши членом WPO, Клуб пакувальників протягом всіх 25 років активно працював на міжнародному просторі. Неодноразово організовував колективні стенди на міжнародних виставках та представляв українську пакувальну спільноту, виступаючи з доповідями на міжнародних зібраннях пакувальників у Познані та Брно, Дюссельдорфі та Москві, Мехіко та Балі, Мінську та Стокгольмі, Алмати та Кишиневі, Парижі та Токіо, Буенос-Айресі та Кейптауні та в інших містах світу.

 

Українські пакувальні форуми на запрошення Клубу неодноразово відвідували президенти WPO різних років: Сергіо Хаберфельд із Бразилії (2002 р.) (рис. 14), Алексіс Стасінопулос із Греції (2005 р.) (рис. 15), Кейт Пірсон із ПАР (2009 р.). Знайомлячись із розвитком пакувальної індустрії в Україні та виступаючи перед українськими пакувальниками, вони всі відмічали потужне зростання виробництва в Україні сучасної, якісної пакувальної продукції.

 

Рис. 14. Сергіо Хаберфельд, президент WPO, на Заводі полімерних матеріалів (2002 р.) 

 

Рис. 15. Алексіс Стасінопулос, президент WPO, та Валерій Кривошей, президент Клубу пакувальників,

обговорюють програму поїздки по українських пакувальних компаніях (2005 р.) 

 

Це підтвердили і численні перемоги українських компаній у міжнародному конкурсі WorldStar Awards, який проводить WPO і до якого Клуб готує упаковки – переможці конкурсу на кращу упаковку «Українська зірка упаковки». 24 конкурси, 121 зразок українських упаковок учасників конкурсу, 58 упаковок 22 українських компаній, які ставали переможцями WorldStar Awards. Результати вражають!

 

Наприкінці вітаю всіх пакувальників України, і перш за все членів Клубу пакувальників різних років, із 25-річчям громадської організації Клуб пакувальників, дякую всім компаніям, а це понад 1000 виробників пакувальної продукції, наукових установ, університетів та академій, за активне співробітництво в різних проєктах Клубу. Всім бажаю нових звершень у розвитку української пакувальної індустрії.