ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР УПАКОВКА

Енергоємні галузі промисловості забезпечують пряму зайнятість близько 2,6 млн людей у ЄС та є основою критично важливих і стратегічних ланцюжків створення вартості для економіки й суспільства ЄС. Поточні економічні та енергетичні перспективи Європейського Союзу ставлять під серйозний ризик інвестиції в електрифікацію та подальшу діяльність цих секторів, якщо проблему вартості енергії не буде вирішено.

Як показує Powerbarometer 2025, попит на електроенергію перебуває в глухому куті з незначним зростанням на 1% за рік у 2024 році, тоді як закриття заводів та простої неодноразово проявляються в усіх секторах та країнах ЄС. Це призводить як до послаблення зусиль щодо декарбонізації, так і до втрати міжнародної конкурентоспроможності.

Як нещодавно зазначалося в Morningstar Electrification Observer (11/2025), «…Європа стикається з незручною реальністю сплати ціни за декарбонізацію, не використовуючи повною мірою її переваг. Оскільки ціни на електроенергію, як очікується, залишатимуться структурно високими, континент ризикує застрягнути в дорогому та політично крихкому переході — надто дорогому, щоб відмовитися від нього, але надто повільному для реалізації».

Європейська Комісія зараз ухвалює свій План дій з електрифікації (EAP) для стимулювання та збільшення споживання електроенергії в секторах, що охоплюються Директивою про відновлювану енергію (RED III): транспорт, опалення/охолодження та, що найважливіше, промисловість. Безвихідь, що впливає на споживання електроенергії та інвестиції в технології електрифікації в ЄС, зумовлена головним чином високими витратами на енергію, і тому це має бути головним фокусом EAP, враховуючи мінімальний ефект, досягнутий завдяки нещодавнім ініціативам ЄС.

Саме тому EAP має стати конструктивною нагодою для ЄС у прагненні до декарбонізації та конкурентоспроможності промисловості кількома шляхами:

• по-перше, якомога швидше відновити конкурентні ціни на електроенергію та захистити енергоємні сектори від загальних системних витрат, що виходять за межі підходів і заходів, ухвалених на даний час у межах Реформи дизайну ринків електроенергії, Угоди про чисту промисловість та Плану дій щодо доступної енергетики;
• по-друге, створити сприятливі умови для інвестування та впровадження нових технологій електрифікації в промислових процесах;
• по-третє, прискорити реалізацію Єдиного ринку ЄС для енергетики шляхом збільшення взаємопов'язаності та максимізації транскордонної торговельної потужності між державами-членами як структурного рішення для розподілу переваг переходу на відновлювану енергетику;
• по-четверте, стимулювати гнучкість, переважно з боку постачальників, заохочуючи внесок усіх відновлюваних і низьковуглецевих джерел енергії, які можуть суттєво сприяти кліматичній нейтральності, а також інших гнучких технологій з очевидним невикористаним потенціалом.

Підвищення гнучкості та прийняття технологічно нейтрального підходу можуть відіграти значну роль у зниженні цін на електроенергію в короткостроковій перспективі та запропонувати ефективнішу відповідь на розбіжності у вартості енергії з країнами, що не входять до ЄС.

Джерело: CEPI