ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР УПАКОВКА

18 жовтня 2024 року Кабінет Міністрів України своїм Розпорядженням № 1015-р схвалив Стратегію запровадження підприємствами звітності із сталого розвитку (надалі «Стратегія»).

Цим документом імплементується законодавство Європейського Союзу, предметом регулювання якого є сталий розвиток. Inter alia вимоги Директиви 2013/34/ЄС (ESRS), Директиви (ЄС) 2022/2464 (CSRD), що є основою ESG-звітності в Європі.

Експерти Arzinger із практики захисту довкілля та сталого розвитку розповіли, кого в Україні стосується запровадження цієї звітності, коли вона стане обов’язковою та до чого готуватися українському бізнесу.

Кого стосується запровадження звітності зі сталого розвитку в Україні?
Директиви 2022/2464/ЄС та 2013/34/ЄС вимагають від великих, малих та середніх підприємств, а також материнських підприємств великих груп включити в окремий розділ свого звіту про управління інформацію, необхідну для розуміння впливу підприємств на фактори сталого розвитку, а також інформацію, необхідну для розуміння того, як питання сталого розвитку впливають на розвиток, ефективність і становище підприємств. Зазначену інформацію згідно з Директивою (ЄС) 2022/2464 необхідно розкривати відповідно до Європейських стандартів звітності із сталого розвитку (ESRS), прийнятих Делегованим Регламентом Європейської Комісії (ЄС) 2023/2772 від 31 липня 2023 року, які визначають зміст і структуру цієї інформації.

До прийняття Стратегії в Україні застосовувалися норми директив ЄС, які передбачали обов’язкову звітність для великих підприємств або підприємств, які входять до складу міжнародних груп компаній. Відповідно до Директиви (ЄС) 2022/2464 (CSRD), обов’язковим є запровадження подання корпоративної звітності із сталого розвитку:

1. із 1 січня 2024 р. — для підприємств, на які поширюється дія Директиви про нефінансову звітність 2014/95/ЄС (вносить зміни до Директиви 2013/34/ЄС), а це великі підприємства, які є суб’єктами суспільного інтересу, які на звітні дати перевищують критерій середньої кількості 500 працівників;
2. із 1 січня 2025 р. — для великих підприємств;
3. із 1 січня 2026 р. — для зареєстрованих малих і середніх підприємств;
4. із 1 січня 2028 р. — для підприємств за межами ЄС, які мають філії/дочірні підприємства.

Підприємства, на які поширюються вимоги Директиви 2013/34/ЄС в частині нефінансового звітування, повинні готувати нефінансові звіти та звіти про сталий розвиток в електронній формі. Для забезпечення прозорості й доступності громадськості звітність із сталого розвитку повинна публікуватися в державних або комерційних реєстрах або на вебсайтах підприємств разом із відповідним звітом аудитора з метою надання впевненості у звітності із сталого розвитку, якості та надійності інформації, наведеної в ній.

Коли стане обов’язковою?
Відповідно до Операційного плану реалізації у 2024–2026 роках Стратегії запровадження підприємствами звітності із сталого розвитку, застосування підприємствами Європейських стандартів звітності із сталого розвитку (ESRS) має початися із червня 2025 року, після оприлюднення офіційного перекладу на вебсайті Міністерства фінансів України.

Запровадження єдиного електронного формату звітності із сталого розвитку, складеної згідно з Європейськими стандартами звітності із сталого розвитку (ESRS), почнеться в грудні 2025 року із затвердження єдиних правил для складення й подання підприємствами звітності зі сталого розвитку в єдиному електронному форматі згідно з Європейськими стандартами звітності із сталого розвитку (ESRS) та триватиме до березня 2026 року, коли заплановано затвердження відповідним актом Кабінету Міністрів України порядку створення та функціонування електронної платформи для подання, прийняття та оприлюднення звітності зі сталого розвитку, складеної в електронній формі. Розроблення порядку подання та оприлюднення звітності із сталого розвитку разом із відповідним звітом аудитора заплановано на вересень 2025 року.

До чого готуватися українському бізнесу?
Підприємствам доведеться запровадити звітність зі сталого розвитку, що має містити:

1. Розробку відповідних політик і внутрішніх процедур, наприклад, кодексу поведінки, управління ризиками сталого розвитку, винагороди, конфіденційності, чесної конкуренції, запобігання відмиванню грошей (AML/KYC), захисту навколишнього природного середовища, тощо.
2. Встановлення цілей сталого розвитку та ключових показників ефективності (KPI).
3. Формування матриці показників для кожного напряму ESG.

Також необхідно розробити та інтегрувати методології моніторингу KPI у внутрішні системи управління даними, проводити оцінку викидів CO2 (scopes) тощо.

Джерело: Arzinger