СВІТОВА ПОЛІГРАФІЧНА ГАЛУЗЬ: СТАТИСТИКА ТА ПРОГНОЗИ ДО 2031 РОКУ
21.10.2026
Світова поліграфічна галузь переживає період глибоких структурних змін. Кількість підприємств зменшується, робоча сила скорочується, а сили, що змінюють попит, не показують ознак зміни. Щоб зрозуміти, куди рухається ринок, аналітик Smithers Джон Харпер Сміт (Jon Harper Smith), автор нещодавно опублікованого звіту «Майбутнє демографії друкарів до 2031 року», визначає сили, що змінюють конкурентний ландшафт.
Як змінилася світова поліграфічна галузь за останні роки?
Скорочення було значним і стійким. У 2024 році в країнах, охоплених дослідженням, працювало 353 707 поліграфічних та суміжних галузей – це скорочення на 7,9% порівняно з 384 102 у 2019 році. Історія кількості працівників аналогічна: у 2024 році в секторі було зайнято 3,4 млн осіб, що на 12,7% менше, ніж 3,9 млн у 2019 році. Це не незначні зрушення; вони відображають структурну перебудову, яка вже тривала до 2019 року й відтоді прискорилася.
Що є рушійною силою цього спаду?
Кілька сил зливаються. Найбільш фундаментальним є довгострокове зниження попиту на фізичний друк, особливо в комерційному та видавничому сегментах. Перехід до цифрового розповсюдження контенту особливо сильно вдарив по газетах, журналах і друкованій рекламі. Пандемія Covid-19 прискорила вже усталену тенденцію до зниження, а низка подальших геополітичних подій означала, що будь-яке відновлення було короткочасним.
Окрім тиску з боку попиту, діють і операційні фактори. Нові друкарські верстати значно продуктивніші, ніж обладнання, яке виводиться з експлуатації, а це означає, що більшої продуктивності можна досягти з меншою кількістю машин та обладнання. Це посилює скорочення кількості підприємств, оскільки галузь раціоналізується. Проблеми сталого розвитку також відіграють певну роль, оскільки споживачі та власники контенту все частіше ставлять під сумнів доцільність фізичного друку, хоча є певний опір цьому.
Набір та утримання персоналу залишаються постійною проблемою. У більшості регіонів компанії повідомляють про труднощі із залученням кваліфікованих операторів друкарських машин. Галузь широко сприймається як неприваблива, а навичок, необхідних для новішого, складнішого обладнання, бракує.
Чи всі регіони однаково постраждали?
Ні, і регіональна картина — один із найбільш показових висновків. Азія з деяким відривом є найбільшим регіоном у цьому секторі, на який у 2024 році припадало 41,9% світових підприємств та 55,4% усіх працівників. Найважливіше те, що її частка залишається кращою, ніж в інших регіонах, а частка працівників навіть дещо зросла з 2019 року. Це відображає поєднання зростання внутрішнього попиту, зумовленого населенням, та значної експортної позиції Азії.
З іншого боку, Латинська Америка та Східна Європа зазнали найбільшого пропорційного скорочення кількості підприємств. Північна Америка демонструє найбільше скорочення кількості працівників, за нею йдуть Східна та Західна Європа.
Який прогноз до 2031 року?
Спад продовжиться, але очікується сповільнення його темпів. Друк видавничої та графічної продукції – сегменти, найбільше схильні до цифрового заміщення – продовжуватимуть скорочуватися, хоча деякі видання залишатимуться нішевими або преміальними. Сегментами, що зростають, є упаковка та етикетки, хоча їхні дані виходять за межі цього аналізу.
Очікується, що протягом прогнозованого періоду на користь сектора відбудуться кілька динамічних змін. Фізичний друк вважається дуже ефективним у рекламі та інших медіа. Крім того, зростання кількості контенту, створеного штучним інтелектом, створило дефіцит довіри до цифрових каналів, якого немає до фізично надрукованої продукції.
Що стосується навичок, то очікується, що покращена автоматизація в нових поколіннях друкарських машин скоротить розрив у робочій силі, а галузь досягне прогресу завдяки програмам навчання та підтримки. Ширше усвідомлення того, що віддалена робота має свої обмеження, також усуває один давній стримуючий фактор для кар'єри в друкарському виробництві.
Що бізнесу слід взяти із цих даних?
Перспективи складні, але не без стратегічних можливостей. Найкраще підготовлені до 2031 року компанії інвестують у високопродуктивне обладнання, нарощують потужності в сегментах, що розвиваються, та працюють на ринках (або постачають на такі ринки), де внутрішній попит і сильний експорт забезпечують буфер на тлі скорочення друку на Заході. Як підтверджують дані, важливість Азії як опори світової друкарської діяльності лише зростатиме.
За останні п'ять років цей сектор пережив значні потрясіння. Компанії, які розуміють основні рушійні сили, найімовірніше, отримають сильнішу конкурентну позицію.
Джерело: Smithers
