ДИРЕКТИВА ПРО КОМПЛЕКСНУ ПЕРЕВІРКУ КОРПОРАТИВНОГО СТАЛОГО РОЗВИТКУ
13.05.2024
24 квітня 2024 року Європейський парламент нарешті схвалив довгообговорювану Директиву про комплексну перевірку щодо корпоративного сталого розвитку (Corporate Sustainability Due Diligence Directive, так звану «CS3D» або «CSDDD»).
Остаточний текст Директиви ще не опубліковано. Тепер Директива має бути схвалена Радою ЄС, підписана та опублікована в Офіційному журналі ЄС. Вона набуде чинності через 20 днів після того.
Після набуття чинності країни – члени ЄС матимуть два роки, щоб імплементувати Директиву у свої національні законодавства. Директива матиме далекосяжні наслідки для бізнес-середовища в ЄС та за його межами.
Побудована на основі Керівних принципів ООН щодо бізнесу та прав людини, Керівних принципів ОЕСР для багатонаціональних підприємств та Європейської зеленої угоди, Директива встановлює низку зобов’язань для охоплених компаній щодо вирішення питань прав людини та зміни клімату.
Зокрема, від компаній вимагатиметься систематично проводити комплексну ризикоорієнтовану перевірку щодо прав людини та навколишнього середовища шляхом:
- інтеграції комплексних перевірок у свою політику та систему управління ризиками;
- запобігання потенційним несприятливим впливам та їх пом’якшення, а також припинення фактичних негативних впливів і мінімізації їх масштабів;
- проведення змістовної взаємодії із зацікавленими сторонами;
- моніторингу ефективності політики та заходів комплексної перевірки;
- виявлення й оцінювання фактичних або потенційних несприятливих впливів і, за необхідності, визначення пріоритетності потенційних і фактичних несприятливих впливів;
- забезпечення відновлення порушених прав внаслідок фактичних негативних впливів;
- встановлення та підтримки механізму сповіщення й процедури розгляду скарг;
- публічної комунікації щодо комплексної перевірки.
До зазначених несприятливих наслідків входять ті, що виникають внаслідок власної діяльності компаній, діяльності їхніх дочірніх компаній і ділових партнерів, які працюють на вищому та нижчому рівнях співробітництва. Проте зазначені вимоги слід розуміти як зобов’язання вжити заходів, а не досягти певних результатів.
Директива передбачає поетапне впровадження: залежно від кількості працівників і чистого світового обороту, компанії мають від трьох до п’яти років після набрання чинності Директивою, щоб виконати її.
Говорячи про санкції, виконання Директиви забезпечуватиметься шляхом штрафів (максимальний розмір грошових штрафів має становити не менш ніж 5% від чистого світового обороту компанії за фінансовий рік, що передує рішенню про штраф), адміністративних приписів та інших заходів (наприклад, перевірок). Недотримання Директиви також може призвести до цивільної відповідальності.
Українські компанії, які ведуть бізнес в ЄС, потраплятимуть під дію Директиви, якщо вони генерують щонайменше 450 млн євро в ЄС або є кінцевою материнською компанією групи, яка на консолідованій основі досягає порогу в 450 млн євр, або уклали франчайзингові або ліцензійні угоди в ЄС, роялті за якими перевищують 22,5 млн євро, зароблених в ЄС, і, крім того, мають в ЄС чистий оборот у понад 80 млн євро. Для цілей порівняльного аналізу дані беруться за фінансовий рік, що передував останньому фінансовому року. Для цих компаній було б доцільно негайно почати вживати підготовчих заходів, оскільки може знадобитися час для впровадження процедур комплексної перевірки або приведення їх у відповідність до Директиви та, за необхідності, перебудови бізнес-ланцюгів. У цьому процесі компанії, ймовірно, понесуть додаткові витрати.
Директива однак може також мати непрямий вплив на українські компанії, які не досягли зазначених порогів, якщо вони є частиною бізнес-ланцюга компанії, на яку поширюється дія Директиви. Також не виключено, що невдовзі українське законодавство теж буде приведене у відповідність до Директиви.
Джерело: ARZINGER
