Моделювання зони спаю в литих полімерних пакувальних виробах
Є.П. Сімончук, О.Л. Сокольський, к.т.н., А.О. Чемерис, к.т.н., Л.Н. Гур’єва, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»
28.07.2021
Лиття під тиском – один із найпопулярніших методів переробки полімерів, який полягає в заповненні оформлюючої площини форми через ливниковий канал розплавленим полімерним матеріалом із подальшим його ущільненням і фіксацією форми за рахунок охолодження. Цим методом отримують багато різновидів пакувальних виробів, таких як кришки, ємності, преформи майбутніх пляшок і флаконів тощо.
При подальшій експлуатації відформованих виробів з термопластів велике значення мають такі властивості, як міцність, довговічність і естетичний зовнішній вигляд. Ці властивості зазвичай погіршуються при наявності у виробах будь-яких дефектів, внесених під час лиття під тиском. До таких дефектів переважно належать смуги на поверхні виробу, наявність пригару, матовість, складки та лінії спаю. Всі ці дефекти, крім останнього, можуть бути повністю усунені за допомогою підбору параметрів режиму лиття: температури розплаву, температури форми, швидкості вприскування, тиску й часу витримки під тиском, часу охолодження. Останній дефект – лінії спаю – є, як правило, непереборним. Без внесення змін у конструкцію формувального інструмента лінії спаю в більшості випадків не можуть бути повністю усунені. Однак ситуація може бути покращена шляхом регулювання перерахованих вище параметрів режиму лиття.
Для ознайомлення з даним матеріалом потрібно передплатити журнал або статтю
