З історії застосування бляхи (жерсті) у вітчизняній упаковці
Г.О. Маценко, к.і.н., м. Львів
07.12.2020
На відміну від Водяного, героя відомого мультфільму «Летючий корабель», який у такий саркастично-безнадійний спосіб висловився щодо свого нікчемного існування, деякі наші підприємці вчасно й гідно оцінили властивості виробів із тонкого листового металу з антикорозійним покриттям і зуміли зробити на цьому чималі статки. А ще – успішно продемонструвати свою продукцію на міжнародних виставках і вписати свої імена в історію вітчизняних реклами, дизайну, маркетингу та упаковки. В історичній подорожі місцями, де найяскравіше «поблискували» бляшані вироби, ми відвідаємо не тільки столичні Київ і Харків, але й невеличкі Балаклаву та Очаків. А ще спробуємо відкинути науковоподібну пиху й запросити в «гіди» літературних героїв Голохвостова, Хлестакова та Льоліка з гайдаєвської кінокомедії.
Консервні банки традиційно виготовляються з бляхи (жерсті), оскільки ця форма упаковки, незважаючи на свою вагу, є зручною для споживача. Герметично закрита банка забезпечує тривалий термін зберігання м’ясних, рибних, овочевих консервів та інших виробів. Завдяки спеціальному лаку вона є інертною до олії, томату та інших складових консервованих продуктів. До того ж деякі харчові вироби вимагають зберігання в темряві, і бляха чудово порається із цією задачею. Нарешті, консервну банку зазвичай декорують безпосередньо друком на металі або паперовою етикеткою. Зовнішній вигляд упаковки й розміщена на ній інформація часто-густо підштовхували покупця до вибору конкретного товару або фірми. Тому на упаковці зображували торгову марку підприємства, медалі, одержані на виставках, повідомляли, що фірма є постачальником імператорського (або цісарського) двору.
Для ознайомлення з даним матеріалом потрібно передплатити журнал або статтю
