ЦИРКУЛЯРНІСТЬ ДЛЯ ПОЛІМЕРІВ: НОВОРІЧНА РЕЗОЛЮЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ
15.01.2026
Європейська комісія окреслила свої плани щодо впровадження циркулярної економіки для полімерів у 2026 році, зокрема, запропонувала Закон про циркулярну економіку, забезпечила запровадження критеріїв закінчення статусу відходів для механічно перероблених відходів та ввела нові митні коди для імпорту.
За словами Комісії, з приблизно 58 млн т полімерів, вироблених у ЄС, лише половина збирається та сортується, а близько 13% переробляється в нові полімери.
Як повідомляється, у 2010–2024 роках частка перероблених матеріалів в економіці ЄС зросла лише на 1,5%, що значно відстає від цільового показника циркулярності в 24% до 2030 року.
Встановлені потужності ЄС з переробки полімерів сягнули 13,2 млн т у 2023 році, але темпи зростання, які постійно знижувалися, впали на 4% порівняно з попереднім роком. Комісія висловила побоювання, що це призведе до чистого зменшення потужностей приблизно на 1 млн т до кінця 2025 року.
Навіть зараз сектор переробки все ще стикається з високими витратами на енергоносії, низькими та непередбачуваними цінами на первинні полімери, а також конкуренцією з боку дешевого імпорту, який, за словами Комісії, «часто» є первинними полімерами, що хибно рекламуються як вторинні.
Зростає занепокоєння, що цілі «Компасу конкурентоспроможності», Угоди про чисту промисловість та RESourceEU не будуть реалізовані.
«Кожен матеріальний потік стикається з певними бар'єрами, які необхідно вирішувати за допомогою індивідуальних заходів, – йдеться у повідомленні Комісії. – Нам потрібні скоординовані дії на місцевому, національному та європейському рівнях, щоб усунути ці бар'єри та розкрити весь потенціал циркулярної економіки».
Комісія очікує, що в разі впровадження відповідних циркулярних рішень викиди в ланцюжку створення вартості полімерів можуть скоротитися приблизно на 80 млн т CO2-еквіваленту, а торговий баланс може покращитися на 18 млрд євро на рік до 2050 року.
Таким чином, вживаються короткострокові заходи для подолання низки основних бар'єрів по всьому континенту.
«Ці заходи є конкретним кроком до більш інтегрованого ринку полімерів, вони спрямовані на те, щоб європейські переробники могли відігравати свою роль у розширенні переробки за умов регуляторної визначеності та рівних умов гри, а також прагнуть стимулювати інновації та інвестиції», – йдеться в повідомленні.
Фрагментація ринку
Згідно з оцінками галузі, без упровадження критеріїв закінчення статусу відходів для пластику сектор переробки полімерів у ЄС щорічно стикається з додатковими витратами у розмірі приблизно 120 млн євро, що дорівнює приблизно 260 тис. євро на одного переробника.
За даними Комісії, європейська полімерна промисловість планує інвестувати до 8 млрд євро в хімічну переробку протягом наступних кількох років, але вимагає чіткішої регуляторної бази для забезпечення її успіху.
Відповідно до Рамкової директиви про відходи, Комісія запроваджує імплементаційний акт, який встановлює критерії закінчення статусу відходів для механічно перероблених полімерів. Згідно з новими правилами, перероблені полімери більше не класифікуватиметься як відходи – цей крок, як очікується, сприятиме вільному обміну матеріалами для переробки між державами-членами та створенню єдиного ринку перероблених полімерів.
У свою чергу, очікується, що гармонізовані критерії зменшать адміністративний тягар для переробників, особливо для малих і середніх підприємств, та забезпечать «стабільне постачання» високоякісної вторсировини по всьому континенту.
Крім того, Комісія запровадить правила розподілу балансу маси, встановивши частку хімічно перероблених матеріалів, яка може сприяти досягненню цілей щодо вмісту перероблених матеріалів, та гармонізовані вимоги до розрахунку, перевірки та звітності про вміст хімічно перероблених матеріалів відповідно до Директиви про одноразовий пластик (SUPD).
Очікується, що ці правила допоможуть учасникам галузі дотримуватися цільових показників вмісту переробленої сировини (наприклад, мінімальний показник SUPD щодо 25% переробленої сировини в ПЕТФ-пляшках до 2025 року та 30% у всіх пляшках для напоїв до 2030 року), а також покращать правову визначеність інвестицій у хімічну переробку.
Альянс із циркулярного пластику (The Circular Plastics Alliance)
Альянс із циркулярного пластику, вперше запущений у грудні 2018 року в межах Європейської стратегії щодо пластику, буде перезапущений у 2026 році. Ця ініціатива об’єднує зацікавлені сторони з усього ланцюжка створення вартості полімерів, спочатку зі спільною метою введення 10 млн т перероблених полімерів у нову продукцію до 2025 року.
Цього разу Альянс запропонує спільний робочий план на наступний рік: він міститиме аналіз поточного стану полімерної промисловості ЄС, який згодом стане дорожньою картою для вирішення основних проблем. Інші результати будуть спрямовані на визначення пріоритетів діяльності з нагляду за ринком, стимулювання ринкового попиту та розробку митних кодів для перероблених полімерів.
Справедливість ринку
Комісія зазначає, що її початкові зусилля щодо створення ринку перероблених полімерів у ЄС призвели до зростання імпорту сировини та полімерних виробів. У чинних митних кодах первинні та перероблені полімери розмежовані недостатньо детально, щоб органи влади та оператори могли ретельно контролювати або перевіряти імпорт полімерів.
У відповідь на це в березні 2025 року почали працювати новостворена Робоча група з нагляду за імпортом та її спеціалізована система моніторингу для нагляду за певними промисловими хімікатами. Виробникам та асоціаціям, що працюють в ЄС, рекомендується переглянути результати та надати додаткову ринкову інформацію та дані для розробки подальших захисних заходів.
Очікується, що майбутня поправка до Регламенту (ЄС) 2022/1616 запровадить суворіші вимоги до документації щодо відповідності, коли компанії працюють із переробленими полімерами, імпортованими до ЄС, зокрема, у виробах, що контактують із харчовими продуктами, наприклад, у ПЕТФ-пляшках. Перероблені полімери, вироблені в ЄС або імпортовані, повинні будуть відповідати тим самим рівням відповідності; Комісія планує проводити аудити переробних установок за межами ЄС та допомагати контрольним лабораторіям впроваджувати нові аналітичні методи для перевірки справжності імпорту, описаного як перероблений ПЕТФ.
Ці зміни до Регламенту також мають лягти в основу спеціальних митних кодів для перероблених матеріалів, допомагаючи державам-членам контролювати імпорт полімерів та забезпечуючи рівні умови для матеріалів вітчизняного та імпортного виробництва, водночас забезпечуючи більшу правову визначеність для виробників та переробників. Окремі митні коди, очевидно, будуть розроблені для перероблених полімерів, що стосуються інших секторів.
Водночас експорт полімерних відходів до країн, що не входять до ОЕСР, буде заборонено з листопада 2026 року. Сподіваються, що це зменшить екологічне, медичне та безпекове навантаження, спричинене надмірним забрудненням полімерами в інших країнах.
Комісія планує контролювати експорт полімерних відходів до країн ОЕСР і до другого кварталу 2026 року оцінити, чи здійснюється управління відходами сталим чином відповідно до Регламенту про перевезення відходів. Вона приділятиме особливу увагу країнам, які імпортують «значні» обсяги полімерних відходів з ЄС.
Інвестиції та інновації
Комісія планує продовжувати підтримувати дослідження та розробки через свою програму фінансування Horizon Europe. Повідомляється, що в межах цієї ініціативи було виділено 115 млн євро на підтримку таких рішень, як полімерна упаковка для харчових продуктів з урахуванням принципів циркулярності, розробка біоальтернатив для різних застосувань та видалення небезпечних речовин зі споживчих полімерних відходів у 2021–2024 роках.
Інноваційний фонд також має на меті вивести на ринок «дуже інноваційні» рішення, і, як стверджується, на сьогодні він виділив приблизно 300 млн євро в межах відповідних конкурсів пропозицій щодо полімерних виробів.
Тим часом у грудні 2025 року Комісія ухвалила пропозицію щодо Регламенту про прискорення та оптимізацію екологічних оцінок. Очікується, що він гармонізує, спростить та прискорить процедури видачі дозволів для стратегічних секторів, таких як проєкти із запобігання утворенню відходів, роздільне збирання, повторне використання та підготовка до повторного використання, а також переробка. Усе це, як сподіваються, стимулюватиме інвестиції в інфраструктуру переробки та циркулярності.
У майбутньому в межах Інструменту координації конкурентоспроможності буде запроваджено пілотний проєкт. Зосереджений на трансрегіональних центрах циркулярної економіки, він, як очікується, буде узгоджений з Угодою про чисту промисловість шляхом створення синергії та економії масштабу в циркулярних системах, таких як переробка, тим самим забезпечуючи доступність вторинної сировини в ЄС.
Таким чином, він має на меті об'єднати виробників, переробників та підприємства з управління відходами в усіх стратегічних ланцюжках створення вартості для підтримки стратегічних галузей переробки, зменшення залежності від третіх країн та покращення стратегічної автономії ЄС.
Комісія також планує співпрацювати зі Спільною ініціативою щодо циркулярної економіки та Європейським інвестиційним банком для досягнення циркулярної економіки. Це передбачатиме запровадження Європейським інвестиційним банком цього року спеціальної орієнтації на циркулярну економіку, як це передбачено в Дорожній карті Кліматичного банку Групи ЄІБ, фаза 2 (2026–2030).
Відповідно до поточних розробок в еколого-економічному обліку, наприклад, інтеграції показників циркулярної економіки в Систему еколого-економічного обліку (SEEA), Комісія вивчатиме макроекономічні та макрофінансові показники зростання та конкурентоспроможності ЄС в умовах циклічного переходу. Очікується, що її висновки виявлять прогалини та можливості в інвестиціях, забезпечать інформаційну базу для моніторингових зусиль та об’єднають усіх відповідних постачальників даних і партнерів із ЄС та за його межами.
І останнє, але не менш важливе: державам-членам рекомендується подолати розрив в інвестиціях, використовуючи Рамкову програму державної допомоги Угоди про чисту промисловість, Керівні принципи щодо державної допомоги у сфері клімату, захисту довкілля та енергетики, Регламент ЄС про загальні блокові винятки тощо.
Ці зусилля будуть підкріплені поточним впровадженням Регламенту ЄС про екомаркування, Регламенту про екодизайн для сталого розвитку продукції та цифрових паспортів продукції. Загалом сподіваються, що ці заходи покращать прозорість, зменшать залежність від імпортної сировини та розширять циркулярні бізнес-моделі на гармонізованому єдиному ринку.
За матеріалами Packaging Europe
