ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР УПАКОВКА

Агенція Smithers підготувала рекомендації стосовно упаковки готової їжі, яка розігрівається в упаковці безпосередньо перед вживанням. На нашу думку ця інформація буде дуже корисною як для виробників готової продукції при виборі упаковки, так і для пакувальників. Пропонуємо переклад українською.

Завдяки постійному попиту на готову їжу, яку можна вживати вдома, і швидке харчування в аеропортах, кафе та ресторанах, упаковку все частіше використовують безпосередньо для приготування або розігрівання їжі.

Комерційне застосування висуває особливі вимоги до такої упаковки, оскільки комерційні печі часто використовують комбінацію мікрохвильової печі, звичайної духовки та технології впливу гарячого повітря. Тому час витримки короткий, але температура може бути вищою, ніж у звичайних побутових печах, часто перевищуючи 280°C.

Законодавство
Немає спеціального узгодженого законодавства ЄС про упаковку, в якій можна готувати, а також для багатьох матеріалів, які використовують в упаковці, таких як друкарські фарби чи папір. Однак існує національне законодавство та вказівки, які охоплюють багато типів матеріалів і застосування для харчових продуктів, а також законодавство ЄС про деякі типи матеріалів, такі як полімери й кераміка.

Існують також рамковий Регламент (ЄС) № 1935/2004, який охоплює всі типи пакувальних матеріалів для харчових продуктів, і Регламент (ЄС) № 10/2011, який встановлює конкретні заходи щодо полімерів.

Часто можна припустити, що температура харчової упаковки не досягне температури духовки через наявність води та теплоємність їжі. Однак це не завжди так, і це відображено в поправках до регламенту щодо полімерів (Регламент (ЄС) № 10/2011) про вимоги до температури тестування. Загалом нагрівання в мікрохвильовій печі зазвичай слабше, ніж у звичайних духовках, оскільки температура часто обмежена наявністю води. Однак поверхневі жири або цукор можуть значно підвищити температуру між упаковкою та продуктом.

Швидкість міграції компонентів упаковки часто подвоюється на кожні 10°C підвищення температури. Це означає, що тестування при максимальній температурі передбачуваного використання є критичним. Немає доступних полімерів, які можна вважати повністю функціональними бар’єрами для міграції при типових температурах звичайної печі 180°C і вище. Тому упаковка, призначена для нагрівання, зазвичай потребує спеціальних компонентів і матеріалів, розроблених для використання в печах, та експертного тестування для забезпечення відповідності й експлуатаційних вимог.

Експлуатаційні вимоги
Існує низка експлуатаційних вимог, які повинні бути виконані, щоб забезпечити безпеку приготування харчових продуктів безпосередньо в упаковці.

Після приготування упаковка має залишатися неушкодженою та не приводити до потрапляння її дрібних шматочків у їжу (відповідно до статті 3 Регламенту (ЄС) № 1935/2004). Колір і зовнішній вигляд упаковки повинні залишатися подібними до упаковки без підігріву. Полімерні шари можуть потребувати термозварного шару, придатного до контакту з харчовими продуктами, який має витримувати високі температури і не темніти та не змінювати колір під час нагрівання.

Фарби не повинні змінювати колір, наприклад, вицвітати або чорніти. Якщо так відбувається, це чітка ознака того, що хімічний склад компонентів упаковки змінився. Зміни кольору часто викликають занепокоєння щодо токсичності вироблених хімічних речовин і їх кількості, яка потрапила в їжу. Фарба не повинна проникати крізь структуру упаковки або в їжу.

Фарби, покриття та полімерні шари не повинні плавитися й прилипати до інших поверхонь у печі.

Якщо це так, хімічні речовини можуть потрапити в інші харчові продукти, які можуть контактувати із цими поверхнями. Нарешті, вони не повинні виділяти пари або леткі сполуки, оскільки їх можна вдихнути або перенести в інші продукти, – усі вони потенційно шкідливі для здоров’я людини.

Усі ці вимоги створюють безпечнішу та візуально привабливішу упаковку.

Розробка
Вибір пігментів для фарб вимагає особливої обережності, оскільки тільки деякі пігменти підходять для нагрівання упаковки вище за 180°C. Багато пігментів утворюють хімічні сполуки термічної деградації, які можуть мігрувати в концентраціях, що можуть викликати занепокоєння. Слід ретельно вибирати адгезійні добавки, що використовуються у фарбах, а пігменти вибирати на підставі хімічних характеристик їх термічного розкладання, отриманих шляхом хімічного аналізу пігментів за необхідної температури.

Тестування має бути достатньо надійним, оскільки під час нагрівання упаковки можуть утворюватися продукти термічної деградації, які важко виявити та які можуть реагувати з хімічними речовинами, природно присутніми в харчових продуктах, потенційно створюючи канцерогенні сполуки. Прикладом цього є оксиди азоту з нітроцелюлозних фарб або покриттів, які реагують із природними амінами з їжі, утворюючи нітрозаміни.

Рекомендації
Багаторічний досвід тестування упаковки, призначеної для приготування, дозволив Smithers запропонувати такі рекомендації та поради:

• там, де це можливо, фарбовий шар слід розташовувати між шарами полімерів або робити відповідне термостійке покриття, нанесене на сторону, яка не контактує з харчовими продуктами;
• фарби не повинні містити пігментів на основі диариліду;
• усі хімічні речовини, що використовуються у фарбах і покриттях, мають бути в переліку Швейцарської постанови 817.023.21, додаток 10 до Постанови FDHA щодо матеріалів і предметів, призначених для контакту з харчовими продуктами;
• необхідно використовувати високоякісні компоненти, особливо у фарбах, які мають бути спеціально розроблені для високотемпературного використання й мати в складі пігменти високої чистоти;
• не слід використовувати поліуретанові зв’язувальні речовини та клеї на основі нітроцелюлози й ароматичного диізоціанату через можливість утворення канцерогенних продуктів термічного розкладання;
• звичайні УФ-фарби не слід використовувати через ризик міграції фотоініціаторів і синергістів УФ-затвердіння;
• необхідно отримати документацію від усього ланцюжка поставок для всіх компонентів упаковки та ретельно перевірити їх відповідність очікуваним температурам. Сертифікати відповідності для всіх полімерних шарів повинні демонструвати відповідність за передбаченої температури використання.

Джерело: Smithers