ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР УПАКОВКА

 

Ще 11 грудня 2020 р. було підписано Меморандум про співпрацю між УКРПЕК, Американською торговельною палатою в Україні та компаніями ПрАТ «Абінбев ефес Україна», ПрАТ «Карлсберг Україна», ТОВ «Нестле Україна», ТОВ «Данон Дніпро», ТОВ «Сандора», ТОВ «Проктер енд Гембл Україна», ТОВ «Тетра Пак», ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», ТОВ «Кенпак Україна», ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна», що мають намір заснувати організацію розширеної відповідальності виробника (ОРВВ).

Відповідно до цього меморандуму, 27 травня 2021 р. відбулася онлайн-презентація «Європейський прорив у поводженні з упаковкою: в Україні вперше створюється ОРВВ», організаторами якої виступили Американська торговельна палата в Україні та УКРПЕК.

Мета цієї статті – ширше розтлумачити ідею створення ОРВВ в Україні як найбільш ефективної системи з управління відходами упаковки з позитивним досвідом функціонування в багатьох європейських країнах.

Поточна ситуація

Поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ), у тому числі з відходами упаковки (ВУ), в Україні все ще перебуває на дуже низькому базовому рівні. Почати можна зі статистики про ТПВ та ВУ, яка надзвичайно обмежена, а її якість бажає кращого. Так, в останні роки щорічний обсяг ТПВ в Україні сягнув 11,5–12 млн т. На жаль, майже всі вони (94 %) направляються для захоронення на 5,5 тис. полігонів і сміттєзвалищ, які займають площу понад 9 тис. га. Тільки 3 % з них спалюються і стільки ж переробляються. Відповідно до даних звіту Світового банку «What a Waste 2.0: A Global Snapshot of Solid Waste Management to 2050», Україна за кількістю ТПВ, що викидаються на сміттєзвалища, у 2-3 рази випереджає інші країни (рис. 1).

Рис. 1. Структура поводження з ТПВ у різних країнах

 

Згідно з експертними даними, 30–35 % ТПВ в Україні складають ВУ з різних матеріалів (картон, папір, полімери, скло, алюміній, жерсть, деревина). Відповідно до дослідження «Покроковий підхід щодо запуску РВВ в Україні», кількість ВУ в Україні становить 2,352 млн т, з яких на споживчу упаковку припадає 70 %, на транспортну – 30 % (таблиця; рис. 2).

 

Рис. 2. Структура ВУ в Україні за їх матеріалом, %

 

Протягом 2014–2019 рр. Україна зробила кілька важливих початкових кроків, щоб змінити ситуацію з ТПВ та ВУ, у тому числі через зобов’язання виконувати Директиви ЄС, окреслені в Угоді про асоціацію з ЄС. Було прийнято Національну стратегію поводження з відходами до 2030 р., яка закликає відмовитися від утилізації ТПВ на звалищах із посиленим акцентом на переробку та відновлення потоків деяких відходів.

Розроблено і проєкт закону України «Про відходи», який зараз готується до 2-го читання у Верховній Раді. На черзі – законопроєкт «Про упаковку та відходи упаковки». Ці законопроєкти базуються на критеріях забезпечення застосуванні ієрархії відходів принципах системи розширеної відповідальності виробника (РВВ). Такий підхід відповідає вимогам ЄС, який визначив свою Стратегію щодо відходів на 2018–2030 рр., прийнявши пакет Директив циркулярної економіки.

Основні принципи системи РВВ

Європейське законодавство про управління відходами вже давно визначило виробника продукції (у нашому випадку – продукції в упаковці) відповідальним за відходи (у нашому випадку – ВУ). Воно передбачає створення системи управління ВУ на основі РВВ як ефективного інструмента економічної політики в сучасному поводженні з ВУ. Тим самим відповідальність за управління ВУ перекладено із органів місцевого самоврядування на виробника, який тепер відповідає за збирання, сортування та переробку ВУ. Виробниками в даному випадку є компанії, які представляють упакований продукт на ринок: виробники продукції, імпортери або роздрібні продавці. Саме вони відповідають за вплив ВУ на екологію на після споживчому етапі життєвого циклу продукту та за досягнення національних цілей щодо переробки та утилізації ВУ.

Система РВВ передбачає індивідуальну відповідальність (коли компанія самостійно організовує збирання та переробку ВУ тільки свої продукції) або колективну (відповідальність реалізується ОРВВ, яка бере на себе юридичні обов’язки своїх членів щодо виконання встановлених завдань з переробки). ОРВВ фінансується компаніями-членами і покриває всі або значну частку витрат на роздільне збирання, сортування та обробку ВУ, а також заходи з підвищення обізнаності споживачів щодо свого функціонування.

ОРВВ є неприбутковою організацією. Вона чітко розподіляє ролі та обов’язки всіх учасників системи, виконує всі завдання з поводження з відходами, повинна однаково ставитися до виробників товарів незалежно від їх походження чи розміру, а також має чітко визначене географічне, товарне та матеріальне охоплення виробників. Її функціонування передбачає прозоре звітування, інформування споживачів, постійний моніторинг і забезпечення діяльності загалом.

Функціонування ОРВВ (рис. 3) базується на договірних відносинах: з виробниками продукції, імпортерами, роздрібною торгівлею про членство в ОРВВ; з органами місцевого самоврядування та операторами зі збирання, сортування та обробки ВУ; з компаніями, які займаються переробкою та відновленням ВУ.

Рис. 3. Механізм функціонування ОРВВ

Члени організації платять внески в ОРВВ, і цю суму додають до своїх цін на продукцію. ОРВВ платить операторам зі збирання, сортування та обробки відходів. Виробники подають декларацію (як правило, річну) про масу упаковки, яка вводиться в обіг на ринок України. ОРВВ інформує про ту частину упаковки, яка вже стала ВУ: про її збирання, сортування та переробку відповідно до поставлених завдань.

Загалом система РВВ стимулює виробника до покращення дизайну упаковки задля її полегшення, повторного використання та переробки. Вона заохочує впроваджувати роздільне збирання ВУ та їх переробку, допомагаючи державі в цілому, а також членам ОРВВ досягти завдань щодо утилізації ВУ, забезпечуючи співпрацю з громадянами. Крім того, вона зменшує кількість звалищ, надаючи різні варіанти поводження з відходами, які стоять вище в ієрархії відходів (зменшення, повторне використання, переробка).

Усе це приводить до зменшення кількості полігонів та сміттєзвалищ, економії пакувальних матеріалів, енергетичних ресурсів, використання вторинної сировини, покращення стану довкілля.

Результати впровадження системи РВВ в європейських країнах яскраво демонструє рівень загальної переробки ВУ (рис. 4), який для більшості країн складає понад 60 %, для Нідерландів – 78 %, а для Бельгії – навіть 84 %.

Рис. 4. Загальна переробка ВУ в різних країнах у 2018 р., %

 

Дорожня карта РВВ для України

Україна давно стоїть на порозі впровадження сучасної системи поводження з ВУ, що базується на принципах РВВ. Найбільш придатним для України сценарієм в осяжному майбутньому є розробка системи РВВ на основі двох ключових принципів, що забезпечать її ефективну роботу:

• якомога швидше перенести принципи законодавства ЄС у національне законодавство, враховуючи досвід впровадження РВВ у країнах ЄС за останні 25 років;
• всім зацікавленим сторонам узяти на себе обов’язки щодо належного впровадження системи РВВ та забезпечення визначення завдань поводження з ВУ.

При цьому важливо чітко розподілити завдання для бізнесу та держави. Для бізнесу слід передбачити:

• створення та формування ОРВВ;
• співпрацю з місцевою владою;
• виконання цільових показників з рециклінгу відходів упаковки;
• звітність перед державою;
• ефективність досягнення цільових показників.

Завданнями держави є:

• створення правового поля;
• забезпечення звітності, реєстрації та контролю;
• організація дозвільної системи;
• детінізація;
• створення сприятливих умов для вступу виробників до ОРВВ.

У 2017 р. в Україні був запущений пілотний проєкт у Вишгороді зі збирання та сортування ВУ – своєрідний проообраз ОРВВ у мініатюрі. 2021 р. повинен стати важливим етапом підготовки до запуску ОРВВ в Україні. При цьому найважливішим завданням для держави є прийняття рамкового законопроєкту «Про відходи» та спеціального законопроєкту «Про упаковку та відходи упаковки».

Бізнес же повинен зареєструвати ОРВВ, забезпечити її роботу кадрами, побудувати ділову та фінансову модель на операційний рік, залучати до ОРВВ більше компаній, отримати ліцензію на діяльність.

Наостанок

Відповідно до Меморандуму про співпрацю між Українською Пакувально-Екологічною Коаліцією, Американською торговельною палатою в Україні та компаніями, що мають намір заснувати ОРВВ, його метою є координація реалізації заходів, спрямованих на впровадження в Україні принципу РВВ. Реалізація цієї мети дасть змогу прискорити всі процеси поводження з ВУ та за активної роботи досягти такого ж рівня переробки ВУ, як у країнах ЄС, за значно коротший термін (рис. 5).

Рис. 5. Загальний рівень переробки ВУ в країнах ЄС (зел.) та прогнозний його рівень в Україні

 

Виконання цих планів дасть можливість:

 

• протягом перших 6 років зібрати та переробити 4,3 млн т ВУ;
• протягом 5 років забезпечити переробку до 50–70 % ВУ;
• створити 20 тис. робочих місць.

 

Крім того, Україна отримає додаткові інвестиції, створить додану вартість та збільшить внесок у ВВП держави, нарешті відмовиться від імпорту вторсировини. Буде створено нову інфраструктуру та індустрію переробки ВУ. Все це спонукає до важкої, але так необхідної для України роботи.